чмихати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
чмихати — чмихам, хаш, Пр. 1. Давати драла, дремунути, тікати, укурнити, зникнути безслідно. 2. Випускати переривчасто пару, повітря, відпрацьований газ; сопіти … Словник лемківскої говірки
пирхати — пирхнути 1) (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), пирскати, пирснути, чмихати, чмихнути, порскати, порснути, прискати, приснути; форкати, форкнути, фиркати, фиркнути, фуркати, фуркнути (перев. про коней) 2) (сердитим голосом … Словник синонімів української мови
чмихнути — чмихну, нещ, Пр. Див. чмихати. Однокр. до чмихати … Словник лемківскої говірки
зачмихати — аю, аєш, док., розм. 1) Почати чмихати, видавати короткі уривчасті звуки (про людину, тварину). 2) Почати приглушено сміятися. 3) перен. Випускаючи пару, дим, газ, почати утворювати уривчасті шиплячі звуки (про машини) … Український тлумачний словник
почмихати — аю, аєш, док., розм. Чмихати якийсь час … Український тлумачний словник
почмихувати — ую, уєш, недок., розм. Чмихати час від часу … Український тлумачний словник
чмихання — я, с. Дія за знач. чмихати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
чмихкотіти — очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до чмихати … Український тлумачний словник
чмихнути — ну, неш, док. 1) Однокр. до чмихати. 2) розм. Швидко проскочити куди небудь, непомітно піти, зникнути … Український тлумачний словник